Коротка біографія Івана Багряного

Іван Лозов'ягін народився 2 жовтня 1906 року в містечку Охтирка на Полтавщині у родині сільського робітника-муляра. 
Навчався у вищій початковій школі, з 1920 – у ремісничій профтехшколі, звідки перевівся в Краснопільську художньо-керамічну. 
У 1924 році вступив до Охтирської філії організації «Плуг». 
У 1925 році під псевдонімом Полярний письменник надрукував свою першу книжку оповідань «Чорні силуети». 
У 1926 році вступив до Київського художнього інституту, який не закінчив через матеріальну скруту. Тоді під псевдонімом Багряний друкував поезії й оповідання в журналах «Глобус», «Життя й революція», «Червоний шлях» та «Плужанин». 
Його прийняли до організації МАРС. 
У 1929 році з’явилася збірка поезій «До меж заказаних» 
У 1930 році з’являється його історичний роман у віршах «Скелька» 
16 квітня 1932 року заарештовано за контрреволюційну і націоналістичну діяльність. 
16 червня 1938 року митця знову заарештовують. 
У 1944 році змушений був емігрувати в Німеччину, залишивши дружину з дітьми вдома. 
У 1945 році Багряний засновує газету «Українські вісті», бере участь у створенні організації МУР (Мистецький український рух), засновує ОДУМ (Об’єднання демократичної української молоді). 
У 1946 році  кількома мовами за кордоном надруковано його памфлет «Чому я не хочу вертати на «родіну»?»
Іван Багряний помер на 57 році життя 25 серпня 1963 року.